Японія планує перевести цифрові аактиви в категорію інвестицій для посилення регуляторного контролю та боротьби з шахрайством

Японія може змінити класифікацію цифрових активів на «інвестиції». Цей крок призведе до збільшення регуляторного контролю за емітентами. Це рішення стало відповіддю на зростаючу кількість інвестиційних шахрайств у країні, оскільки ринок цифрових активів за останні роки зріс до приблизно 4,5 трильйона єн (30,11 мільярда доларів США).

Фінансовий регулятор Японії, Агенція фінансових послуг (FSA), пропонує, щоб національний уряд переглянув цю зміну до середини 2025 року. Це підпорядкує цифрові (або «крипто») активи Закону про фінансові інструменти та обмін, аналогічно акціям компаній. Хоча технічно вже існують вимоги до реєстрації для емітентів цифрових активів, вони не настільки строгі, як ті, що стосуються більш «традиційних» інвестицій.

Якщо це буде прийнято як політика, а потім і закон, це означатиме набагато більшу прозорість щодо ідентичності та корпоративного статусу емітентів. Цифрові активи в Японії зараз підпадають під Закон про платіжні послуги, який класифікує їх більше як форму платежу, ніж як фінансовий інструмент або інвестицію — аналогічно токенам додатків, балам лояльності або подарунковим картам.

Закон відносить такі платіжні методи до «віртуальних валют», які можуть включати будь-які цифрові активи на блокчейні та поза ним, окрім цифрових версій національної валюти (JPY). Щоб бути цифровим платіжним методом, актив має існувати в електронному вигляді, бути записуваним на електронному пристрої, мати вартісну цінність і бути обмінюваним на інші товари або послуги.

З 2017 року було чіткіше визначено підкатегорію «криптоактивів» з жорсткішими регуляціями для біржових платформ. За ці роки було впроваджено більше правил, спрямованих на захист споживачів, таких як заборона на оманливу рекламу та збільшення вимог до ідентифікації клієнтів, а також посилення контролю за транзакціями з участю стейблкоїнів.

В супереч деяким попереднім твердженням, визначення цифрових/криптоактивів таким чином ніколи не робило їх законним платіжним засобом в Японії. Однак це відрізняється від легальних визначень в інших великих торгових ринках, таких як США, де їх вже розглядають як власність чи подібно до акцій. FSA заявила, що зараз в Японії існує принаймні 11,81 тисячі рахунків для торгівлі криптоактивами, що становить майже 10% населення країни. Це призвело до зростання кількості інвестиційних шахрайств, які обіцяють швидке збагачення менш досвідченим клієнтам — деякі з яких включають реальні активи на блокчейні, а інші лише заявляють про це.

Кожен, хто коли-небудь користувався публічним чатом, знає про безліч інвестиційних шахрайств, і є висока ймовірність, що слово «крипто» з`явиться десь у шаблоні. Більшість ігнорують їх, але відсоток користувачів, які довіряють незнайомцям, робить їх вигідними.

Кілька схем можуть здатися дивними для будь-кого, хто має хоч трохи скептицизму, але велика кількість населення Японії (велика частина з яких старше 60 років) все ще означає, що існує багато потенційних жертв. Один приклад з 2023 року стосується компанії з Токіо, яка називалася VISION і її «партнерів», що продавали акції в орендовані «USB пристрої» в обмін на грошові виплати. Коли грошові виплати закінчилися, VISION почала виплачувати інвесторам в криптовалюті під назвою «V Cash», актив, який дійсно існував, але не був включений до жодної біржі і був фактично безвартісним. Понад 3000 людей потрапили на цю схему, втративши понад 1 мільйон доларів загалом.

Біткоїн був першою блокчейн-мережею, що з`явилася, але з моменту свого початкового випуску у 2009 році було створено тисячі інших блокчейнів, кожен зі своїм власним токеном. Протоколи токенізації на багатьох з цих мереж полегшили створення цифрового активу, який можна перевірити за допомогою блокчейну, і продавати його як «наступну популярну монету» будь-кому, хто готовий придбати.

Навіть з посиленими вимогами до реєстрації, шахраї завжди знайдуть способи обманути — особливо, оскільки багато схем навіть не передбачають реальних цифрових активів або мають емітента, що потрібно зареєструвати. Однак це може зменшити кількість схем «памп і дамп», які випускають актив і завищують ціну, перш ніж емітент і їх групи інсайдерів продають свої пакети в погоджений час, призводячи до обвалу ринкових цін і залишаючи більш легковірних покупців лише з безвартісними цифровими токенами.