Торговельна війна США та Китаю: нові загрози, мита та експорт рідкоземельних мінералів

Контекст торгових напружень між США та Китаєм

Поточна торговельна війна між США та Китаєм досягла нового рівня, оскільки обидві країни обмінюються загрозами, політиками і відповідними заходами. Остання хвиля напруження пов`язана із загрозою накладення 100%-ного мита на китайські товари з боку президента США Дональда Трампа, що лише погіршило вже напружені торгові відносини. Оскільки серйозні проблеми з рідкоземельними мінералами, митами та санкціями стають центральними, світова економіка готується до можливих зривів.

Декларація президента Трампа 10 жовтня про введення 100%-ного мита на китайський імпорт є важливим кроком у поточній торговельній війні між двома найбільшими економіками світу. Ця загроза мита стала реакцією на обмеження, накладені Китаєм на експорт рідкоземельних мінералів, які є невід`ємним товаром для індустрії електромобілів та високих технологій.

У своїй промові на платформі Truth Social Трамп прямо пов`язав китайські експортні обмеження з тим, що він назвав актом економічної ворожнечі. Він заявив, що рішення Китаю не купувати американську соєву продукцію є спробою знищити американський аграрний ринок, звинувативши Пекін у прагненні знищити американські інтереси. Загроза 100%-ного мита з боку Трампа може набути чинності вже 1 листопада 2025 року, що ще більше погіршить і так напружені торгові відносини.

Дії Китаю щодо обмеження експорту рідкоземельних мінералів відбулись у той час, коли США вже застосували санкції та експортний контроль щодо китайських технологічних і оборонних компаній. Міністерство торгівлі Китаю відреагувало на слова Трампа, заявивши, що США вживають подвійних стандартів, а Вашингтон перебільшує питання національної безпеки, щоб виправдати свої дії. Пекін також погрожує відреагувати новими заходами у разі подальшого загострення ситуації, особливо пропонованими митами, що призвело до постійного взаємного обміну ударами між двома країнами.

Ширший контекст: Історія торговельної війни та економічні наслідки

Сучасна ситуація є продовженням вже існуючої торговельної війни, яка почалась за часів адміністрації Трампа. США та Китай обмінювались митами на мільярди доларів товарів, при цьому США спочатку наклали мита на китайські товари на суму приблизно 60 мільярдів доларів у 2018 році. Китай відповів накладенням мит на власні товари, і конфлікт переріс у глобальну торговельну війну, яка вплинула на індустрії по всьому світу. Це мито на китайські товари поступово змінювалось з того часу, обидві країни спочатку погодились на тимчасове припинення вогню в 2019 році, але торговельна війна знову загострилась через дії Китаю щодо рідкоземельних мінералів, а також санкцій США проти китайських технологічних компаній.

Одним з важливих аспектів цієї тривалої торговельної війни є експортний контроль на рідкоземельні мінерали з боку Китаю, який набирає чинності 1 грудня 2025 року. Китай контролює більшість світового ринку рідкоземельних мінералів, і його дії щодо підвищення контролю матимуть далекосяжні наслідки для світових індустрій. Смартфони, електромобілі, напівпровідники та військові технології — це продукти, які потребують цих мінералів. Америка, яка залежить від цих ресурсів для розвитку власної оборонної та високих технологій, тепер стикається з труднощами у доступі до цих ресурсів без співпраці з Китаєм.

У відповідь на заходи Китаю Трамп погрожував подальшим загостренням ситуації, навіть розглядаючи можливість введення мит на більше китайських товарів. Китай, у свою чергу, реагує поєднанням оборонної риторики та економічних заходів. Міністерство торгівлі Китаю чітко заявило, що країна готова вжити рішучих дій для захисту своїх інтересів, якщо США продовжать в такому напрямку. Результат цієї динаміки може призвести до нової торговельної війни, яка триватиме набагато довше і матиме значніші наслідки для світової торгівлі.

Обмеження Китаю на рідкоземельні мінерали: стратегічний крок

Останнім джерелом напруженості є конфлікт навколо рідкоземельних мінералів. 9 жовтня Китай оголосив, що введе нові експортні регуляції на 12 з 17 рідкоземельних металів, які він вже постачає на світовий ринок. Нові закони фактично набудуть чинності 1 грудня 2025 року і вважаються продовженням дій Китаю щодо захисту своїх інтересів у сфері національної безпеки. Це розглядається як пряма реакція на політику США щодо китайських технологічних компаній і промисловості.

Китай став монополістом у сфері рідкоземельних мінералів, що поставило його в стратегічну позицію. Більшість імпортів рідкоземельних мінералів, які є критично важливими для оборонної індустрії США, телекомунікацій та споживчої електроніки, отримують з Китаю. Ці експортні обмеження особливо турбують американських виробників і технологічні компанії, які використовують ці матеріали для виробництва напівпровідників, електромобілів та інших новітніх технологій.

У своїх зусиллях обмежити експорт рідкоземельних мінералів Китай акцентує увагу на своїх інтересах у контексті національної безпеки. Пекін стверджує, що саме дії США змусили Китай вжити заходів, зокрема накласти санкції та контролювати експорт. Китайські лідери також вказали, що Америка намагається отримати несправедливу перевагу, саботуючи доступ Китаю до життєво важливих технологій. Пекін також відзначає, що Вашингтон зловживає питаннями національної безпеки, щоб виправдати свої дії, звинувачує США у використанні економічної політики для придушення зростання Китаю як міжнародної економічної потужності.

Відповідь США: зважене використання важелів

Адміністрація Трампа посилила свою риторику у відповідь на ембарго рідкоземельних мінералів з боку Китаю і загрожувала відповісти на ці заходи шляхом накладення мит на китайські товари як способу помсти. Вибір президента накласти 100%-не мито на китайський імпорт є частиною масштабнішого плану, який полягає в використанні економічної сили США для тиску на Пекін з метою досягнення компромісу. Тим не менш, аналітики також зазначили, що економіка США набагато стійкіша до впливу мит, ніж китайська, яка сильно залежить від експорту до США та інших країн.

Міністр фінансів США, Скотт Бессент, дуже критично ставиться до економічної політики Китаю і описав дії країни як ознаку економічної слабкості. За словами Бессента, в уряді США зростає гнів через неохочість Китаю дотримуватись торговельних угод і все більш агресивну поведінку на світових ринках. США вважають дії Китаю загрозою своїй світовій лідерській позиції, а погрози мит слугують спробою відновити баланс у торговельних відносинах.

З огляду на загострення ситуації, обидві сторони можуть вдатися до велетенських заходів помсти. Окрім експорту рідкоземельних мінералів, Китай вже вживає інші торгові обмеження в останні тижні, такі як введення нових портових зборів на американські судна і антимонопольного розслідування проти Qualcomm, що базується в США. Заходи Китаю спричинили шокові хвилі на міжнародних ринках, і ціни акцій впали внаслідок таких дій.

Наслідки такого зростання торгових дій відчуваються на глобальному рівні. Це викликало реакцію фінансових ринків у вигляді більшої волатильності та невизначеності щодо майбутніх перспектив для бізнесу, що мали зв`язок з Китаєм. Китай суттєво вплинув на американських фермерів, особливо після того, як ті вирішили припинити купівлю американської сої. Ці практики завдали шкоди аграрній індустрії, змусивши багатьох фермерів боротися за те, щоб продати свою продукцію новим покупцям.