Дуров відмовився заборонити румунські виборчі канали за проханням французької розвідки

Генеральний директор Telegram заявляє, що французька розвідка просила його заборонити румунські виборчі канали

Павло Дуров, засновник і генеральний директор зашифрованої платформи обміну повідомленнями Telegram, підтвердив, що іноземна розвідка Франції попросила його заборонити консервативні румунські голоси напередодні президентських виборів у травні 2025 року, посилаючись на побоювання щодо тероризму та безпеки дітей.

Він відмовився.

«Вони зустрілися зі мною — нібито, щоб боротися з тероризмом і дитячою порнографією», — написав Дуров в X в понеділок.

Дуров стверджує, що остання тема «не згадувалася навіть», додавши, що розвідувальна агенція кидалася маніпулятивними тактиками, незважаючи на свої інші наміри.

«Їхня основна мета завжди була геополітика: Румунія, Молдова, Україна», — стверджує Дуров.

Генеральна дирекція зовнішньої безпеки (DGSE), іноземна розвідувальна агенція Франції, нібито запросила IP-логи користувачів, пов`язаних з політичними розмовами, сказав Дуров.

«Неправильно стверджувати, що Telegram нічого не робив для видалення дитячої порнографії — це маніпулятивна тактика», — додав він.

Заяви Дурова вперше були опубліковані в неділю вранці, а французькі чиновники спростували його обвинувачення через кілька годин.

«Франція категорично відкидає ці звинувачення і закликає всіх діяти відповідально та поважати румунську демократію», — зазначило Міністерство європи та закордонних справ країни в X.

Decrypt звернувся до міністерства за подальшими коментарями. Прес-служба Telegram на момент запиту не відповіла на запит Decrypt.

Втручання у вибори та демократія

Коли голова французької розвідки Ніколя Лернер звернувся до Дурова, глава Telegram стверджує, що він «категорично відмовився».

«Ви не можете `захищати демократію`, знищуючи демократію. Ви не можете `боротися з втручанням у вибори`, втручаючись у вибори», — сказав Дуров, відкриваючи цю справу на своєму каналі Telegram.

Ця взаємодія відбулася десь навесні на виставці Salon des Batailles у Hôtel de Crillon, згадує Дуров.

Побоювання щодо втручання у вибори з використанням Telegram як зашифрованого засобу зв’язку зосереджено на нещодавно завершених президентських виборах у Румунії, де Нікушор Дан, центрист, переміг Джорджа Сімеона, націоналіста, який публічно стверджував, що має намір слідувати політичному стилю президента Дональда Трампа.

Дуров стверджував, що французька розвідка просила його заблокувати румунські консервативні голоси напередодні виборів. DGSE Франції визнала, що зустрічалася з Дуровим, але заявила, що ці обговорення стосувалися лише «запобігання загрозам тероризму та дитячої порнографії» на платформі.

Однак засновник Telegram не новачок у політичному контролі.

Минулого року його заарештували та утримували під вартою через його нібито участь у сприянні злочинному контенту. Справа досі залишається нерозв`язаною.

Цей крок викликав обурення в технологічній індустрії. Notcoin та Toncoin, дві криптовалюти, пов`язані з платформою Telegram через The Open Network, впали на 21% після новини.

Після арешту Дурова платформа пообіцяла поділитися деталями та співпрацювати з органами влади.

Варто зазначити, що обвинувачення Дурова відбулося в той час, коли Telegram намагався зробити фінансові послуги на основі криптовалюти основною функцією своєї платформи.

Ці амбіції були перешкоджені зіткненням з органами влади, сказав Сет Гертц, колишній прокурор США, що спеціалізується на криптовалюті та кібербезпеці, в коментарях для Decrypt на той час.

«Чим більше вони йдуть цим шляхом, тим більше вони запрошують контроль», — сказав Гертц, коментуючи амбіції Telegram у сфері криптовалюти та фінансів.

Редактор: Ендрю Хейворд