Киргизстан: Цифровізація Серединного коридору та інновації в торгівлі

Киргизстан надихає цифровізацію Серединного коридору

Киргизстан приймає виклик трансформації Серединного коридору, використовуючи новітні технології та співпрацюючи з глобальними агентствами і регіональними учасниками.

Голова економічного міністерства та представник у Центрі сприяння торгівлі та електронному бізнесу ООН (UN/CEFACT), Нурбек Максутов, розкрив плани на цифровізацію Серединного коридору – торгового маршруту, що з`єднує Центральну Азію та Європу, який є альтернативою довшим морським маршрутам.

У своїй ключовій промові на засіданні Світової організації торгівлі (СОТ), Максутов повідомив, що основна увага буде зосереджена на поліпшенні цифрової торгівлі в коридорі. Він відзначив кілька рекомендацій політики для членів ООН, які формують основу коридору.

Амбітний проект розпочнеться з аналізу поточних проблем, що впливають на цифрову торгівлю уздовж коридору. Максутов підтверджує, що інфраструктура залишається значною проблемою. Оскільки країна переважно замкнена на суші, без доступу до судноплавних маршрутів, він зазначає, що інфраструктура для обміну даними та процедур транзиту є центральною для планів цифровізації.

Для Максутова найбільш простим кроком для Серединного коридору є прийняття стандартів обміну даними, рекомендованих UN/CEFACT. Комбінація гармонізованих стандартів даних покращить трансакції між державами Центральної Азії, водночас покращуючи ситуацію для малих і середніх підприємств у регіоні.

На зустрічі СОТ Міжнародний торговий центр (ITC) представив план поліпшення існуючої співпраці між Європейським Союзом та країнами Центральної Азії через Серединний коридор.

Оскільки глобальна цифрова трансформація набирає обертів, прийняття новітніх технологій також набирає популярності, і для Киргизстану не є неможливим впровадження їх у свої амбіції щодо Серединного коридору. Технології блокчейн та смарт-контракти можуть бути використані для відстеження вантажів та дотримання стандартів, тоді як штучний інтелект (ШІ) та Інтернет речей (IoT) можуть усунути непередбачувані порушення в ланцюгах постачання.

Щодо інфраструктури, країнам-учасникам Серединного коридору, можливо, доведеться витратити величезні кошти на впровадження 5G та хмарної зв’язності, щоб стимулювати повномасштабну регіональну цифровізацію.

На батьківщині Киргизстан впроваджує новітні технології, орієнтуючись на блокчейн для підвищення ефективності процесів. Центральноазіатська країна просунулася до проекту цифрової валюти центрального банку (CBDC) – цифрового тенге, паралельно видаючи ліцензії на обмін цифровою валютою та регулюючи майнінг Bitcoin.

Казахстан, ключовий хаб у Серединному коридорі, є лідером регіону у сфері блокчейну, маючи низку освітніх ініціатив, запущених для поглиблення свого кадрового потенціалу.

Національний запуск цифрових ідентифікаційних карт у Південній Кореї

В інших країнах Азії, Південна Корея завершила комерційний запуск своїх цифрових ідентифікаційних карт для резидентів та іноземців, останні етапи проходять у містах Сеул, Кванджу та Пусан. Ці цифрові ідентифікаційні картки є по суті цифровими версіями раніше виданих національних документів, але з додатковими функціями, такими як технологія ближнього радіусу (NFC), що дозволяє користувачам видавати свої цифрові ID, просто приклавши мобільний телефон до картки. У заяві Міністерства внутрішніх справ та безпеки зазначено, що цифрові ID спираються на блокчейн для шифрування та зберігання даних.

«Користувач має право лише на один мобільний ID на одному смартфоні від свого імені, і біометрична перевірка є обов’язковою для запобігання крадіжці особистості», – зазначило міністерство. «Користувач може негайно зв’язатися зі своїм постачальником телекомунікаційних послуг, щоб скасувати цифровий ID у разі втрати смартфона».

Нові національні ID видаватимуться з цифровою версією для мобільних телефонів. Міністерство зазначило, що ці цифрові ID матимуть таку ж юридичну силу, як і традиційно видані картки.

Нові цифрові ID використовуватимуться для ідентифікаційних цілей та доступу до громадських функцій. Власники цифрових ID також зможуть використовувати їх для відкриття банківських рахунків і взаємодії з місцевими фінансовими службами. Цю ініціативу підтримали провідні фінансові установи Південної Кореї, зокрема Shinhan Bank, KEB Hana Bank, Busan Bank, Jeju Bank та Jeonbuk Bank.

Кілька банків планують визнати цифрові ID для іноземців. У звіті згадуються Industrial Bank of Korea, Kookmin Bank і Woori Bank як потенційні фінансові установи першої групи.

На інших фронтах платформа аутентифікації Raonsecure запустила значок OmniOne для Корейського університету, спростивши видачу цифрових значків для студентів. З іншого боку, Handcomwith пропонує рішення на базі штучного інтелекту (ШІ) для місцевого сектора охорони здоров`я.

Останні досягнення Південної Кореї спрямовані на цифровізацію промисловостей, що залишались переважно незмінними протягом десятиліть. Окрім цифрових ID на базі блокчейн, Південна Корея планує запустити цифрову валюту центрального банку (CBDC).

Країна експериментує з цифровими платіжними ваучерами для заміни фізичних ваучерів з паперу та пластика. Хоча блокчейн є основою цифровізації Південної Кореї, країна витрачає до 7 мільярдів доларів на інтеграцію ШІ у свої ініціативи.