Казахстан може створити криптобанк для легалізації ринку цифрових активів

Член парламенту Казахстану закликає створити «криптобанк» для легалізації великого сірого ринку.

Час вивести криптоторгівлю в Казахстані з особливої економічної зони, заявив член парламенту. Переважна більшість операцій з цифровими активами не здійснюється в Астанинському Міжнародному Фінансовому Центрі (AIFC), навіть незважаючи на те, що чинне законодавство дозволяє це лише там.

Азат Перуащев, лідер меншості партії «Аq Jol» та член Мажилісу, нижньої палати парламенту Казахстану, запропонував, щоб центральний банк країни та приватні банки співпрацювали для створення «криптобанку», який надасть легальну платформу для операцій з криптовалютами. Інший депутат, Єкатерина Смишляєва, одночасно запропонувала законодавчу реформу регулювання цифрових активів. Казахстану потрібна структура для дозволу криптоторгівлі скрізь.

Перуащев зазначив, що 90% криптооперацій у Казахстані наразі здійснюються в законодавчій сірій зоні. Це дає змогу шахрайствам, незаконній діяльності та ухиленню від сплати податків.

У зверненні до прем`єр-міністра Ольжаса Бектенова Перуащев сказав: «Криптобанк, інституція, яка візьме на себе функції нагляду, обміну та зберігання цифрових активів у правовому полі, може стати ефективним інструментом для регулювання індустрії». Іншими словами, криптобанк матиме функції та повноваження, які виходять за межі звичайних асоціацій з банками.

Член Мажилісу Смишляєва також запропонувала зміни в регулюванні цифрових активів прем`єр-міністру. Поточний закон про цифрові активи був ухвалений на початку 2023 року, але Смишляєва зазначила: «Після його ухвалення ринок суттєво змінився. […] Сьогодні потрібно перейти на наступний етап». Закони Казахстану про криптовалюти відстали від часу.

Смишляєва запропонувала декриміналізувати операції з цифровими активами за межами AIFC, поки інфраструктура для цих операцій розширюється, а правовий та фінансовий моніторинг бірж посилюється.

Цифрові активи можуть бути торговані в Казахстані тільки через біржі, що базуються в AIFC. До них належать Binance, Bybit та інші. Резиденти AIFC підлягають законам, які застосовуються виключно до економічної зони. Навіть зростаючою зацікавленістю у цифрових активах в країні, дуже мало казахстанців готові використовувати ці можливості.

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв закликав вжити термінових заходів для створення нової правової бази для криптотрейдерів на урядовій зустрічі в січні. «Інфраструктура для ширшого легального обігу цифрових активів повинна бути встановлена терміново. Фінансові регулятори мають зайнятися формуванням відповідної законодавчої бази», – сказав він.